28 Окт
2015

Президент подписал закон об отмене военн...

Военный сбор с валютообменных операций физлиц взимался с середины марта ...
22 Окт
2015

Яценюк заявив про "технічну" готовність ...

Отримання права на безвізові поїздки в ЄС дуже важливо для українців, і виконана ...
22 Окт
2015

Какие налоги хотят снизить в Украине: ин...

В проекте налоговой реформы предусмотрено падение ставок основных налогов и ...
22 Окт
2015

Что нужно сделать для финансовой стабиль...

Новая парадигма экономического роста: что реально нужно сделать для финансовой ...

Відповіді на питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість окремих господарських операцій

Податковий кодекс України,

17.11.11

(витяг з листа ДПС України від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04)

Чи можна доручити виписку податкових накладних різним відділам підприємства, які знаходяться за однією юридичною адресою, але займаються різними видами діяльності?

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (далі - Порядок N 969) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При цьому при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 Порядку N 969.

Враховуючи вищевикладене, якщо один або кілька структурних підрозділів платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то такий платник податку може делегувати таким структурним підрозділам право виписки податкових накладних.

При цьому при складанні податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:

• при заповненні реквізиту "Особа (платник податку) - продавець" разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, які відповідно до наданого їм права виписують податкову накладну;

• при заповненні реквізиту "Місцезнаходження продавця" зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування податкових накладних.

З 1 січня 2011 р. послуги, які надає наше підприємство, не були об'єктом оподаткування ПДВ на підставі підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, тому було визнано умовний продаж основних засобів (нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на балансову вартість ОЗ станом на 01.01.2011 р.). З 01.07.2011 р. наші послуги знову обкладаються ПДВ (підприємство надає виключно такі послуги).

Чи може підприємство зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, які були нараховані в січні 2011 року? Якщо так, то як таку операцію відобразити в реєстрі та декларації з ПДВ?

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" від 19.05.2011 р. N 3387-VI (далі - Закон N 3387-VI), який набув чинності з 1 липня 2011 року, виключено з Податкового кодексу України (далі - Кодекс) підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196, яким було передбачено, що операції з постачання послуг, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з постачання послуг на митній території України, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу у разі якщо придбані товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Отже, у січні 2011 року підприємство правильно вчинило, нарахувавши податкові зобов'язання на балансову вартість основних засобів станом на 01.01.2011 р., оскільки саме з цієї дати такі основні засоби почали використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Що стосується повторного використання основних засобів в оподатковуваних операціях, то у такому випадку можливості поновлення податкового кредиту платник податку не має.

Підприємство займається поставкою лісопродукту залізничним транспортом. Умовою поставки є передоплата. 01.08.2011 р. підприємством отримано передоплату в загальній сумі 20000,00 грн. При цьому у платіжному дорученні покупцем самостійно визначено суму ПДВ, в тому числі в сумі 1000 грн. 02.08.2011 р. підприємство здійснює відвантаження лісопродуктів, в тому числі звільнених від оподаткування, на суму 10000 грн., послуги залізниці складають 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ 833,33 грн. Яким чином має бути виписана податкова накладна? Чи є платіжне доручення покупця, в якому ним самостійно визначена сума ПДВ (частину оподатковуваних операцій наперед не може визначати навіть продавець), основою для виписки податкової накладної датою отримання коштів?

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 201.5 статті 201 розділу V Кодексу для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 розділу V Кодексу, відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Кодексу у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 розділу V Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одними з обов'язкових реквізитів податкової накладної є ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

При цьому, зважаючи на положення Кодексу (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу), які визначають особливі правила, як визначення суми податку (відсотки від бази оподаткування), так і визначення вартості товарів (податок додається до ціни товару (послуг)), звертаємо увагу на неприпустимість наведеного у питанні способу визначення суми податку (в тому числі).

Покупець (ФОП - платник єдиного податку) частково повертає підприємству раніше придбану та оплачену продукцію. Чи може підприємство (продавець) відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, якщо розрахунок з підприємцем за повернену продукцію здійснено взаємозаліком?

Відповідно до пункту 192.2 статті 192 розділу V Кодексу зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, зменшити податкові зобов'язання з ПДВ можливо лише при наданні повної грошової компенсації за повернений товар. Оскільки в описаній ситуації розрахунок здійснено шляхом проведення взаємозаліку, а не оплати грошовими коштами, то у продавця право на зменшення податкового зобов'язання не виникає.

Які штрафні санкції передбачені за порушення порядку нумерації податкових накладних в реєстрі податкових накладних?

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначається, зокрема, порядковий номер податкової накладної (далі - ПН) (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу). Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі (пункт 3 Порядку N 969). Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1002 (далі - Порядок N 1002), заповнення окремих граф у розділі I передбачено наступним чином:

• у графі 1 проставляється порядковий номер документа, який вноситься до Реєстру: ПН, який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі; розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН (додаток 2 до ПН), на підставі якого здійснюється запис у Реєстрі; документа бухгалтерського обліку;

• у графі 2 вказується: дата виписки ПН, яка відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; дата розрахунку коригувань кількісних та вартісних показників; у разі експорту товару - дата виписки ПН, яка відповідає даті оформлення вантажно-митної декларації (далі - ВМД); дата оформлення бухгалтерського документа, що підтверджує факт здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ;

• у графі 3 вказується: порядковий номер ПН, який відповідає номеру з графи 1, тобто порядковому номеру запису в Реєстрі; номер розрахунку коригувань; номер документа бухгалтерського обліку. У разі якщо платником ПДВ здійснюються експортні операції, то у графі 3 проставляються останні 6 цифр ВМД (порядковий номер митної декларації в журналі обліку ВМД на митниці). При цьому номер наступної ПН повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі.

За вибором платника нумерацію можна вести за кожний місяць окремо, починаючи з N 1, або наскрізну за весь рік.

За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (пункт 111.1 статті 111 розділу II Кодексу). За порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі (що не призводить до стягнення грошових зобов'язань та відповідно застосування фінансових санкцій) застосовується адміністративний штраф. Накладається адміністративний штраф на керівника та іншу посадову особу підприємства у разі порушення ними встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Ураховуючи те, що зазначення порядкового номера податкових накладних в Реєстрі передбачене Кодексом, то за порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі може бути застосовано адміністративний штраф. Розмір адмінштрафу відповідно до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073 складає від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.).

Крім того, слід нагадати, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Чи потрібно відображати в Реєстрі виданих і отриманих податкових накладних операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ? Якщо так, то яким чином заповнити графи Реєстру?

За загальним правилом в податковому обліку з ПДВ податкові зобов'язання та податковий кредит відображаються за правилом першої події.

Оскільки в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та в декларації з ПДВ відображаються не лише операції, які оподатковуються ПДВ, але й ті, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, то операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ також слід відображати в зазначених Реєстрі та Декларації за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або за датою отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено відповідним документом.

Відповідно до пункту 11 Порядку N 1002 у графі 5 розділу II Реєстру зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема: НП - документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість; БО - документ бухгалтерського обліку.

Отже, операції по передоплаті товарів (робіт, послуг) підприємству - неплатникові ПДВ слід відображати в Реєстрі в періоді здійснення такої передоплати, при цьому документом для такого відображення служитиме рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів, а в графі 5 розділу II Реєстру слід зазначити вид документа - НП.

Яким чином відображати отримані послуги з розрахунково-касового обслуговування банку в реєстрі податкових накладних: по кожному дню чи підсумком за місяць? Який вид документа при цьому ставиться: БО чи НП? Які штрафи передбачені за невідображення та як вони застосовуються: одноразово чи за кожне невідображення?

Операції з розрахунково-касового обслуговування не є об'єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу). Однак це не звільняє платника ПДВ від обов'язку відобразити операції з отримання таких послуг в декларації з ПДВ та Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр), ведення якого передбачене пунктами 201.14 та 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.

Вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування та порядок їх нарахування зазвичай передбачається у договорі між клієнтом та банком. Якщо договором передбачено оформлення акта про надання таких послуг раз на місяць, то підприємство на підставі цього документа відображатиме такі послуги у Реєстрі раз на місяць.

Якщо ж єдиний акт не оформляється, а підприємство відображає витрати на разрахунково-касове обслуговування на підставі банківських виписок, то відображати в Реєстрі потрібно кожну з таких виписок.

Відповідно до пункту 11.4 Порядку N 1002 у графі 5 зазначається вид документа, зокрема "НП" - документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість.

За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (пункт 111.1 статті 111 розділу II Кодексу). За порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку може бути застосовано адмінштраф в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.) (стаття 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073).

Будівельна компанія побудувала котеджі, вони продаються фізичним особам. Чи потрібно податкову накладну, виписану на фізособу - неплатника ПДВ, реєструвати в Єдиному реєстрі (сума ПДВ більше 100 тис. грн.)? Чи є інший порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі ПН, окрім електронного (оскільки не завжди є інтернет-зв'язок)?

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі - Порядок N 1246).

Відповідно до пункту 4 Порядку N 1246 не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.

Згідно із пунктом 8 Порядку N 969 усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1 - 8.4 пункту 8 Порядку N 969, зокрема, у разі поставки товарів/послуг неплатнику податку на додану вартість, залишаються в особи, що їх виписала.

Таким чином, податкові накладні, які відповідно до пункту 8 Порядку N 969 залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, що зазначена в таких податкових накладних, не підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується способу внесення інформації про податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних, то відповідно до Порядку N 1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг".

Іншого способу внесення інформації про податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних Порядком N 1246 не передбачено.

За результатами перевірки виявлено, що підприємство показало податковий кредит від постачальника, який за даними ДПІ не відображений в звітності контрагента, або контрагент не сплатив податкові зобов'язання. Інспектор знімає податковий кредит і нараховує на дану суму 25 % штрафу. Чи правомірні дії податкового інспектора за умови надання йому всіх необхідних документів для підтвердження права на податковий кредит?

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У реєстр за який місяць слід включити отриману податкову накладну на послуги зв'язку, якщо дата її виписки 30.09.2011 р., а видана вона контрагентом 10.10.2011 р.?

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг,

• або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, отримувач послуг зв'язку має право на включення сум ПДВ по отриманих послугах до складу податкового кредиту у тому місяці, в якому ним отримано податкову накладну від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або у місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг, якщо отримання послуг чи списання коштів відбулося у місяці, що передує жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою із скаргою на постачальника та з обов'язковим наданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Підприємство займається виробництвом деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404, залишок якої наявний на 01.01.2011 р. Крім цього підприємство займається деревопереробкою, де також може бути використано залишки деревини, які наявні на 01.01.2011 р. Яким чином мало бути здійснене коригування податкового кредиту з ПДВ по залишках цієї продукції?

Починаючи з 01.01.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД, у тому числі операції з імпорту та експорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон N 3609) внесено зміни до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту та експорту деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00).

Враховуючи викладене, платники податку, які здійснювали операції з постачання деревини (включаючи і операції з деревопереробки) товарних позицій 4401, 4403, 4404 УКТЗЕД у періоді з 01.01.2011 р. по 05.08.2011 р. та товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00), починаючи з 06.08.2011 р. як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів в попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було задекларовано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів слід визнати умовний продаж у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Підприємство - платник ПДВ здійснило продаж офісного приміщення у багатоповерховій будівлі, яке знаходиться у нього на балансі. Земля, на якій розташована будівля, є власністю продавця. В договорі між продавцем та покупцем зазначено, що до моменту оформлення права власності на володіння частиною землі, яка відповідає частці офісного приміщення, покупець зобов'язаний компенсувати частину податку на землю продавцеві. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ сума компенсація частини плати за землю?

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу).

Відповідно до статей 269, 270 розділу XIII Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 розділу XIII Кодексу).

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, у разі якщо покупець відшкодовує витрати на сплату земельного податку землекористувачу згідно з умовами договору продажу нежилого приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати його вартості і, відповідно, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з продажу частки майна підприємства - платника ПДВ в спільній діяльності без створення юридичної особи?

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

При цьому відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу для цілей оподаткування ПДВ платником податку є, в тому числі, особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Враховуючи викладене, операція з продажу частини майна підприємства - платника ПДВ в спільній діяльності без створення юридичної особи особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції по фінансуванню нерезидентом витрат резидента - платника ПДВ по утриманню свого власного стендового устаткування (устаткування нерезидента), яке використовується для влаштування виставок на митній території України?

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V Кодексу, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном.

Враховуючи те, що послуги з утримання стендового устаткування надаються резидентом нерезиденту на митній території України, дані послуги є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому, операція по фінансуванню нерезидентом витрат резидента на утримання стендового устаткування є оплатою за надані послуги.

Підприємство - платник ПДВ та податку на прибуток у 2010 році придбало зерно й отримало бюджетне відшкодування. У серпні 2011 року зерно реалізується. Які наслідки з ПДВ?

Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 01.01.2014 р., від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 - до 06.08.2011 р.), крім першого постачання таких зернових культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових культур, зазначених в абзаці першому, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, починаючи з 06.08.2011 р. звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 - до 06.08.2011 р.) платниками податку - посередниками, крім тих посередників, які безпосередньо придбали зернові культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Що стосується операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД, то дані операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість незалежно від статусу платника податку (сільськогосподарське підприємство чи посередник).

Отже, якщо зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було задекларовано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу (дата коригування податкового кредиту шляхом визнання умовного продажу в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).

Підприємство - платник ПДВ і податку на прибуток в 2010 році зробило передоплату за зерно з ПДВ і відобразило податковий кредит. У 2011 році договір розірвано і передоплата повернена. Чи повинне підприємство відкоригувати податковий кредит?

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Оскільки за операцією з постачання зернових культур до 01.01.2011 р. податкові зобов'язання з ПДВ формувалися постачальником на загальних підставах, то при поверненні покупцю коштів (у тому числі й у випадку, якщо на момент повернення коштів товари не оподатковуються ПДВ), продавець повинен виписати Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та зменшити раніше сформовані податкові зобов'язання. Покупець, у свою чергу, повинен зменшити податковий кредит.

Підприємство виробляє теплову енергію, для чого купує природний газ. Баланс газу по країні зводиться 2-го числа, наступного за звітним. Відповідно визначити вартість послуги з постачання теплової енергії на останній день місяця практично неможливо. Коли виписувати податкові накладні і реєструвати їх в Єдиному реєстрі?

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З набранням чинності з 06.08.2011 р. змін, внесених до пункту 201.10 (абзац 7) статті 201 розділу V Кодексу Законом N 3609-VI, платники податку отримали право реєстрації виписаних ними податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі у термін не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.

1. В 4-му кварталі 2010 року підприємство отримало капітальний трансферт з бюджету на будівництво основних фондів за довгостроковим контрактом. За підсумками 4-го кварталу 2010 року підрядник надав податкову накладну, сума якої визначена розрахунковим шляхом за правилами визначення доходу за довгостроковим контрактом відповідно до Закону про оподаткування прибутку підприємств. Податковий кредит не було сформовано до з'ясування методики визначення суми "дозволеного" податкового кредиту. Яким чином визначити суму ПДВ, яку підприємство має право віднести до складу податкового кредиту за податковою накладною постачальника за грудень 2010 року?

2. Підприємство отримало з бюджету капітальний трансферт у вигляді грошових коштів, який призначений для спорудження промислового об'єкта і придбання устаткування. Чи має підприємство право на податковий кредит при придбанні основних засобів, ТМЦ за рахунок таких грошових коштів?

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Що стосується визначення, чи вважатимуться придбаними безпосередньо платником товари (послуги) чи основні фонди, якщо для їх придбання витрачено бюджетні кошти, то необхідно враховувати особливості обліку таких коштів на підприємстві в залежності від того, з якою метою ці кошти надано підприємству.

Згідно із підпунктом 135.5.10 пункту 135.5 статті 135 розділу III Кодексу суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку. У разі придбання за рахунок таких коштів товарів (послуг) чи основних фондів суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених нормами Кодексу).

Норми Кодексу не передбачають включення до складу доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальні трансферти.

Капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо відповідно кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. В зв'язку з цим профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

29 вересня підприємство змінило назву з ВАТ на ПАТ. Податкові накладні виписуються за підсумками місяця. Які реквізити (ВАТ чи ПАТ) зазначати в таких податкових накладних та в декларації з ПДВ?

Відповідно до пункту 15 Порядку N 969 у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 978 (далі - Порядок N 978) до початку дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - Свідоцтво) юридична особа, утворена у результаті перетворення, використовує реквізити старого Свідоцтва припиненої юридичної особи.

Таким чином, з 29 вересня юридична особа, утворена у результаті перетворення (зміна організаційно-правової форми з ВАТ на ПАТ), при виписці податкових накладних, в тому числі і зведених податкових накладних, та складанні податкових декларацій з ПДВ повинна використовувати реквізити нової організаційно-правової форми - ПАТ.

У підприємства зіпсувалася готова продукція, яка має виробничий цикл. Які податкові наслідки з ПДВ і як їх відобразити в декларації?

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідно до підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 розділу III Кодексу до складу загальновиробничих витрат включаються, в тому числі, і нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими Міністерством фінансів України нормативами, платник податку на момент списання зіпсованої продукції повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ на вартість зіпсованої продукції з урахування втрат у межах норм природного убутку.

За рішенням Господарського суду відповідач відшкодовує нашому підприємству: держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пеню 3 % річних від суми заборгованості та інфляційні нарахування. Чи обкладаються якісь із цих сум податком на додану вартість і якщо так, то яка дата вважатиметься датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та який документ при цьому необхідно виписати (податкову накладну чи розрахунок коригування до податкової накладної)?

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суми індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі статтею 625 ЦКУ у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу необхідно розцінювати як компенсацію вартості поставлених ним товарів (робіт, послуг), яка включається до складу договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та збільшує базу оподаткування ПДВ.

Згідно із пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тобто, оскільки суми індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем (в даному випадку - відповідачем) у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, розцінюються як компенсація вартості поставлених товарів/послуг, яка збільшує базу оподаткування ПДВ, то постачальник таких товарів/послуг на дату набрання чинності судовим рішенням повинен збільшити податкові зобов'язання з ПДВ та виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, наданої за операцією з постачання товарів/послуг, розрахунки за які були предметом судового розгляду.

Що стосується отримання відшкодування в частині сплаченого держмита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, то, оскільки за судовим рішенням здійснюється компенсація фактично понесених витрат, які не пов'язані з постачанням товарів/послуг особою, яка понесла такі витрати, ці кошти не включаються до бази оподаткування товарів/послуг, розрахунки за постачання яких були предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 199.2 статті 192 розділу V Кодексу частка використання сплаченого (нарахованого) ПДВ за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Зі скількома десятковими знаками слід визначати такий відсоток?

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Відповідно до пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Форма розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями затверджена наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок N 41). Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку N 41 усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями платником ПДВ здійснюється округлення за загальновстановленими правилами з відповідним округленням до сотих, тобто до двох знаків після коми. При цьому всі показники в податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Чи бере участь сума податкового кредиту по основних засобах, придбаних до 01.01.2011 р., при визначенні частки використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях?

Відповідно до статті 199 розділу V Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Враховуючи те, що правило пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту та перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання, запроваджене нормами Кодексу, який набрав чинності 01.01.2011 p., норми статті 199 розділу V Кодексу застосовуються до необоротних активів незалежно від дати їх придбання.

Підприємство імпортувало обладнання, яке використовує у власній господарській діяльності в оподатковуваних ПДВ операціях. Нерезидент в межах виконання гарантійних зобов'язань безоплатно постачає запчастини до цього обладнання для заміни дефектних і тих, що вийшли з ладу. При розмитненні таких запчастин підприємство сплачує ПДВ. Чи має право підприємство на податковий кредит по ПДВ при імпорті гарантійних запчастин?

Згідно з підпунктом "в" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт) є об'єктом оподаткування ПДВ.

А тому операції з ввезення (імпорту) запчастин до обладнання в межах гарантійних зобов'язань для заміни дефектних і тих, що вийшли з ладу, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене, сума ПДВ, сплачена за імпортними запчастинами під час проведення митних процедур, що підтверджено вантажною митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог, встановлених статтею 198 розділу V Кодексу.

Підприємство 30.06.2011 р. отримало передоплату в сумі 100000 грн. за інформаційні послуги, які до 01.07.2011 р. згідно з підпунктом 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не обкладалися ПДВ. Акт про надання цих послуг підписано у вересні 2011 року. Чи потрібно нараховувати ПДВ по факту надання таких послуг?

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а з разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються за правилом першої події, а в описаній ситуації першою подією було отримання передоплати в періоді, коли такі послуги не обкладалися ПДВ, в періоді фактичного надання послуг (підписання акта надання послуг), тобто при настанні другої події, суму ПДВ нараховувати не потрібно.

Підприємство поставляє теплову енергію населенню. При формуванні податкового кредиту касовий метод застосовується лише до переліку товарів, визначених в пункті 187.10 статті 187 розділу V Кодексу (газ, вода), чи до всіх товарів, робіт, послуг, які отримуються для виробництва теплової енергії (наприклад, труби, арматура, послуги виробничого і загальновиробничого характеру, збутові і адміністративні витрати тощо)?

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла (далі - житлово-комунальні послуги), фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКІв та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Згідно з визначенням, наданим підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, за касовим методом визначаються:

• податкові зобов'язання щодо операцій з постачання житлово-комунальних послуг, якщо покупцями таких товарів/послуг є фізичні особи, бюджетні установи, не зареєстровані платниками цього податку, а також ЖЕКи та бюджетні установи, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку;

• податковий кредит щодо операцій з придбання товарів/послуг, які використовуються для забезпечення постачання житлово-комунальних послуг визначеним у цьому пункті категоріям споживачів.

Постачання перерахованих у цьому пункті товарів/послуг іншим категоріям споживачів чи постачання інших товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у цьому пункті, здійснюються у загальному порядку (за правилом першої події), а саме касовий метод не поширюється на операції з:

• продажу комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями та не належать до категорії населення;

• придбання товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями та не належать до категорії населення.

Тому якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у пункті 187.10 статті 187 розділу V Кодексу як такі, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

Якщо постачання товарів/послуг оподатковується за правилом першої події, то формування податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з їх придбанням (виготовленням), здійснюється теж за правилом першої події.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунка або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються у загальновстановленому порядку (за датою здійснення першої з подій - відвантаження товару чи отримання коштів), право на податковий кредит виникає за такими ж загальними правилами (за датою здійснення першої з подій - отримання товару чи оплата його).

У разі коли товари/послуги виготовлені та/або придбані, призначені для часткового використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково - за методом першої з подій, розподіл податкового кредиту здійснюється пропорційно обсягу постачання у звітному періоді товарів/послуг за касовим методом до загального обсягу постачання.

Такий розподіл відображається платником у таблиці 4 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань продавця при оплаті бюджетними коштами є дата зарахування коштів на банківський рахунок. Якими документами продавець може підтвердити правомірність застосування норми пункту 187.7, якщо оплата ще не надійшла? Оплата обов'язково повинна бути з бюджетного рахунка?

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V Кодексу унормований порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, і ця дата визначена як дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Таким чином, до моменту зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом, платник податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, не визначає податкові зобов'язання з ПДВ (не застосовує пункт 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України.

Заступник Директора Департаменту -

начальник Управління адміністрування

податку на додану вартість Департаменту

оподаткування юридичних осіб Ю. Лапшин

Головна сторінка / Податковий кодекс України / Консультаційний центр /

Відповіді на питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість окремих господарських операцій

Еще нет комментариев.

Оставить комментарий

*

code